Житомир-Експрес
регіональний сайт новин

Червер, 28 березня 21:49
Анонси
В епіцентрі
Житомирські артисти передали чергову гуманітарну допомогу Баранівській громаді
Житомирські артисти передали чергову гуманітарну допомогу Баранівській громаді
Житомирські артисти передали чергову гуманітарну допомогу Баранівській громадіУ Житомирі своїми імеджевими та бізнес секретами ділилася Тетяна ВовкЖитомирські самбістки здобули золото на етапі Кубку світу зі спортивного та бойового самбоНові горизонти для захисників, які звільнилися зі служби за станом здоров’я

Программа телепередач на TVgid.ua.
Все последние новостиУкраины на ukr.net.
Автопродажа Renault для автолюбителей Украины.
http://job.ukr.net/ - вакансии со всей Украины.

23 ноября 2011, 08:52

Сергій Рижук: Кожен свій крок підкріплюємо реальними справами

– Можна не сумніватися – буде хліб і до хліба, адже Житомирщина ось уже четвертий рік підряд намолочує понад 1 млн. тонн зерна, довівши, що ведення зернового господарства може бути рентабельним та перспективним і в умовах нашої області
Сергій Рижук: Кожен свій крок підкріплюємо реальними справами
У нелегкій щоденній праці аграріїв на полях і фермах, овочевих плантаціях і в садах, у ремонтних майстернях і селекційних лабораторіях добігає до кінця ще один сільськогосподарський рік. І хоча непрості погодні умови і недостатня кількість фінансів стали справжнім випробуванням для галузі, село не просто вистояло, а й вийшло переможцем у цьому нелегкому протистоянні. Свідчення цього – прилавки магазинів, наповнені свіжою і високоякісною продукцією харчування, майже стовідсотково виробленою вітчизняними виробниками.
Яким же був аграрний рік, що минає, для селян Житомирщини? Що приніс він селу, чого навчив? Які перспективи розвитку аграрного бізнесу в області? На ці та ряд інших запитань напередодні професійного свята працівників сільського господарства наш кореспондент попросив відповісти голову обласної державної адміністрації Сергія Рижука.

«Економічну свободу може давати тільки розвинуте сільське господарство»
– Сергію Миколайовичу, ще у 18-му столітті відомий французький філософ Жан Жак Руссо влучно сказав, що єдиний шлях зберегти незалежність держави -- це розвиток сільського господарства...
– Я пам'ятаю цей вислів. Там іще є фраза: "Навіть якщо ви володієте всіма багатствами світу, але не маєте чим харчуватися, будете залежати від інших". Перефразовуючи її на нинішній лад, можна беззаперечно стверджувати, що економічну свободу країні може дати тільки розвинуте сільське господарство.
Працювати на землі завжди було нелегко, а в останні роки - особливо складно. І тільки завдяки наполегливій праці хліборобів й умілому господарюванню досягнення цієї галузі економіки є загальновизнаними.
Не став винятком і нинішній рік. Більше того, нам є чим гордитися. За 10 місяців аграріями області вироблено валової продукції на 3,2 млрд. грн., що становить 106,8% до відповідного періоду минулого року. Це – найкращий показник серед поліських регіонів держави. А за обсягами виробництва валової продукції на 100 гектарів угідь Житомирщина на третину випереджає споріднену за умовами Чернігівську область.
Ці успіхи – результат самовідданої праці усіх аграріїв області. Та безперечними лідерами серед них є ПСП «Сокільча» (керівник Євген Лозенко) та ПАФ «Єрчики» (керівник Володимир Дідківський) Попільнянського, ТОВ «АФ Терещенка» (керівник Валерій Мельник) Чуднівського, СФГ «Оксана» (керівник Юрій Сторожук) Любарського, СФГ «Деметра» (керівник Дмитро Ткаченко) Андрушівського, ФГ «Регіна» (керівник Ніна Станкевич) Червоноармійського районів.
Із задоволенням сьогодні відзначаю, що позитивні тенденції спостерігаються за всіма напрямками сільськогосподарського виробництва. У тваринництві, наприклад, за чисельністю поголів'я область посідає шосте місце в країні, корів – четверте, за виробництвом молока – п'яте (а на душу населення – перше). Помітний крок уперед зроблено і в рослинництві, зокрема у виробництві зернових, цукрових буряків, картоплі, соняшнику.
А загалом за підсумками року агроформування області очікують отримати 1,5 млрд. грн. виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та при 18% рентабельності отримати майже 230 млн. грн. прибутку.

«Буде хліб і до хліба»
– Хліб у нашій державі традиційно вважається продуктом номер один. Тому людей цікавить, чи вдосталь його буде на наших столах нинішнього року?
– Можна не сумніватися – буде хліб і до хліба, адже Житомирщина ось уже четвертий рік підряд намолочує понад 1 млн. тонн зерна, довівши, що ведення зернового господарства може бути рентабельним та перспективним і в умовах нашої області. Цього року ми навіть вийшли на своєрідний рекорд – валовий збір зернових очікуємо в межах 1,4 млн. тонн.
Із уже зібраного врожаю зернових понад 500 тис. тонн закладено на зберігання. Для цього маємо 22 сертифікованих хлібоприймальних підприємства та зерносховища. Крім цього, за три останні роки в області побудовано три сучасних елеватори в Ружинському, Романівському та Чуднівському районі.

– Це – дуже приємна інформація. Однак усім ще впам'ятку минулий рік, коли вітчизняний споживчий ринок постійно лихоманило від сплесків цін: то цукор дорожчав, то гречка коштувала майже як кілограм сала, то картоплі було не докупитися. Чи не очікують нас такі "сюрпризи" у цьому році?
– Щонайперше, зауважу, що і торік, а тим більше цього року цієї продукції на ринку цілком достатньо. Але проблеми справді були. Саме тому основну увагу у нинішньому році ми зосередили на вирощуванні сільськогосподарських культур, що забезпечують продовольчу безпеку – ярої пшениці, гречки, картоплі, овочів, цукрових буряків. Як результат – були подвоєні площі під круп'яними культурами (гречкою, просом), збільшено виробництво соняшнику, сої.
Ми поступово почали виправляти ситуацію і в цукровій галузі. В цьому році на 4,1 тис. гектарів розширилися площі під цукровими буряками. Це дало змогу наростити виробництво цукрових буряків на 240 тис. тонн, що в свою чергу дозволило відновити діяльність Корнинського цукрового заводу.
Образно кажучи, "пішло вперед" у нас і виробництво плодоовочевої групи продукції. Мені приємно, що наші фермери навчилися не залежати від погодних умов і на крапельному зрошенні вирощують цибулю, огірки, капусту, перець і навіть пастернак.
Що стосується картоплі, то цього року зібрано її врожай на 120 тис. тонн більший, ніж торік. Такі господарства, як ТОВ «А.Т.К», що в Чуднівському районі, ПП «Імпак» з Андрушівського, СФГ «Аделаїда» з Новоград-Волинського деякі інші досягли значних успіхів у вирощуванні цієї продукції. Більше того, вони мають сховища з відповідним клімат-контролем для її доробки і зберігання.
Але зараз мене хвилює інше. На Житомирщині працює 870 фермерських господарств із середньою площею землекористування 50-80 гектарів. Нерідко вони змушені віддавати вирощений урожай за безцінь, бо зберігати його ніде. Тому перед Кабінетом Міністрів ми порушили питання про доцільність включення до Державної програми підтримки фермерів будівництво міні-зерноскдадів та овочекартоплесховищ на 100-300 тонн продукції шляхом прямого фінансування або повного відшкодування відсоткових кредитних ставок. Крім того, що фермери зможуть цілорічно постачати споживачам високоякісну і свіжу продукцію, вони ще й матимуть відповідну матеріальну вигоду, адже різниця між цінами потраплятиме в їхню кишеню, а не перекупника.

– Не так давно мені довелося спілкуватися зі знатною ланковою Ольгою Осипчук із села Великого Лугу Червоноармійського району, яка свою зірку Героя Соціалістичної Праці отримала за високі врожаї льону. Вразило, скільки болю було в її словах, коли вона говорила, що її внучки уже навіть не уявляють, якою красивою буває нива, коли цвіте льон...
– Так, невимовно жаль, що ця традиційна для Полісся галузь, по суті, загублена. Під час моєї першої каденції на посаді губернатора області у нас були досить успішні спроби відродити льонарство. Та, на жаль, мої наступники палець об палець не вдарили, щоб хоча б закріпити ці позитивні зміни.
Тож тепер доводиться, по суті, починати все з початку. Цього року ми непогано стартували – вперше за рахунок коштів обласного бюджету посіяно насінники льону-довгунця на площі 400 гектарів. Це дасть змогу уже наступного року подвоїти площі під цією культурою.

«Займатися бізнесом на Поліссі стає вигідно»
– Не секрет, що рослинництвом доцільно й вигідно займатися в Лісостеповій і Перехідній зонах нашої області. Саме сюди й ідуть інвестори. Але у нас ще ж є і Полісся. Які напрямки аграрного бізнесу, на вашу думку, тут варто розвивати?

– Землі на нашому Поліссі справді бідні. Й добиватися рентабельності тут у рослинництві дуже важко. Однак з розумним підходом можна і тут господарювати прибутково. І шлях цей – розвиток молочного м'ясного скотарства у фермерських господарствах. Ми розуміємо, що просто так це не робиться. Людині, яка зважиться на такий крок, потрібна фінансова підтримка: на будівництво й облаштування приміщень, придбання поголів'я, техніки. І завдання влади – допомогти їй у цьому.

– Як це відбувається?
– Допомога таким фермерським господарствам є основним напрямком обласної комплексної Програми розвитку АПК до 2015 року. На придбання ними нетелів у цьому році в бюджеті області передбачено 2,4 млн. гривень, з яких уже використано 1,7 млн. гривень. Уже профінансовано підтримку восьми фермерських господарств. Крім того, за типовим проектом на утримання 25-50 голів м'ясного поголів'я вартістю від 500 тис. до 1 млн. гривень з терміном окупності 3-5 років опрацьовані пропозиції з розвитку ще 40 фермерських господарств. І хоча ця робота ведеться, можливо, не так швидко, як хотілося б, я переконаний, що вже через рік-два, у нас буде конкурс серед бажаючих створити таку ферму. Адже одна справа - починати на порожньому місці, інша - коли тобі компенсується частина затрат. До того ж варто пам'ятати, що створення таких ферм - це ще й зайнятість населення, нові робочі місця і залучення у кормовиробництво земель, які тривалий час не обробляються.
Паралельно ми також співпрацюємо з інвестиційними компаніями, які, крім рослинництва, мають намір займатися і тваринництвом. Таких компаній у нас в області 11. Вони уже розгорнули роботи з відновлення раніше діючих комплексів і ферм.

– У середині вересня у Києві відбулася репрезентація інвестиційного потенціалу Житомирської області. Потенціал у нас справді великий, у тому числі й у сільському господарстві. Чи зацікавилися ним інвестори?
– Інвестиції – це своєрідний лакмусовий папірець, за яким можна судити про ступінь довіри до влади. І він зараз свідчить, що ми рухаємося в правильному напрямку. Інвестори відчули, що ми налаштовані на серйозну співпрацю, тож наплив їх постійно зростає, зокрема, і в аграрному секторі. Вони зрозуміли, що займатися бізнесом на Поліссі стає вигідно. У зв'язку зі зміною клімату ми маємо оптимальну кількість тепла і вологи, сама природа нас береже від різних фарс-мажорних обставин. Недарма ж колись Волинська губернія вважалася житницею Європи, а Житомирська область є її частиною.
Наше ж завдання – забезпечити інвесторам належні умови. Я не втомлююсь повторювати своїм підлеглим, що влада повинна діяти не так, як подобається чиновнику, а так, як це потрібно бізнесу. Результат цієї роботи –– 500 млн. гривень інвестиційних ресурсів, які ми залучили в аграрну галузь з початку року, що майже втричі більше минулорічного. А після інвестиційного форуму інтерес до області ще більше зріс.

– Важливий напрямок аграрного бізнесу - заготівля і переробка сільськогосподарської продукції. Які тут, на вашу думку, є ще незадіяні резерви?
– І в харчовій, і в переробній промисловості маємо чимало потужних виробників, які здатні повністю задовольнити потреби населення області в продуктах харчування. Відрадно, що на переважній більшості цих підприємств здійснюється докорінна модернізація виробництва, запроваджуються найсучасніші технології й устаткування, оновлюється асортимент продукції, підвищується її якість. І це – також результат активної інвестиційної діяльності.
Більше того, у Бердичеві ми розпочали реалізацію великого інвестиційного проекту зі спорудження м'ясопереробного підприємства потужністю 2200 тонн продукції у місяць. Прогнозується, що його будівництво буде завершено в 2012 році. Важливим кроком із залучення іноземного інвестиційного капіталу стало також входження Радомишльського пивзаводу до складу міжнародного пивоварного холдингу.

«Особисті господарства нерідко є єдиним джерелом прибутку селянських родин»
– В обласній Програмі розвитку агропромислового комплексу до 2015 року багато уваги приділено особистим селянським господарствам. Чому?
– А як же інакше. Адже сьогодні таких господарств сьогодні в області нараховується 358 тисяч. На них припадає 90% виробництва картоплі, 96% – овочів, 99% – плодів і ягід, 84,1% – молока. Всіляко підтримувати їх – наш обов'язок. Тож 11,7 млн. гривень, що виділяються з обласного бюджету на розвиток сільського господарства, якраз і адресовані в основному особистим та фермерським господарствам.
Більше того, ми серйозно задумалися і над такою проблемою. Часто-густо селянин, виробивши продукцію, не знає, де її дівати. Цим користуються спритні ділки, за безцінь забирають у нього вирощений врожай і худобу, заробляючи на цьому чималенькі гроші.
Так не повинно бути. Ми відродимо заготівельно-збутову кооперацію, де будуть діяти реальні і справедливі ціни. Уже в цьому році сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам, які відстоюють інтереси селянських та фермерських господарств, передбачено виділити з обласного бюджету 300 тис. гривень на придбання техніки та обладнання.
З мого погляду, це – дуже важливий і потрібний крок, особливо нині, коли нерідко особисті селянські господарства є єдиним місцем роботи і єдиним джерелом прибутку селянських родин.
Як бачите, зроблено в цьому році немало. Ще більше хочеться зробити, у тому й відродити соціальну сферу, створити на селі такі умови праці, побуту й відпочинку, які б не відрізнялися від міських. Ці плани цілком реальні. І я впевнений, що з ними ми справимося.
Автор статті: Аліна РИГУН
За матеріалами: Житомир Експрес
Погода, Новости, загрузка...