Соціалісти Житомирщини звертають увагу на те, що тривала пропаганда владою потреби пенсійної реформи та названий проект закону не мають жодного відношення до реформування пенсійної системи як засобу консолідації суспільства, впорядкування трудових відносин, створення надійних соціальних стимулів для продуктивності праці, забезпечення прав і потреб пенсіонерів, виведення економіки з тіні. Влада переслідує лише одну мету – будь-яким способом зменшити видатки Пенсійного фонду. В проекті це вирішується за рахунок прямого зменшення розміру пенсій та скорочення строку їх виплат.

Прийнятий 16 червня ц.р. в першому читанні законопроект є кроком назад у порівнянні з нині діючим Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Уряд у своєму законопроекті фактично підтвердив, що він не збирається вирішувати стратегічне завдання пенсійної реформи – функціонування державної накопичувальної системи.

Поряд з підвищенням пенсійного віку для жінок і державних службовців проект значно погіршує умови виходу на пенсію для всіх пенсіонерів. Згідно змін до ст.28 чинного закону підвищується страховий стаж, необхідний для нарахування пенсії у мінімальному розмірі (на рівні прожиткового мінімуму) з 25 для чоловіків і 20 для жінок до, відповідно 35 та 30 років. І справа не тільки в тому, що чоловік, або жінка, які пропрацювали 35 та 30 років втратять 10% підвищення розміру пенсії (по відсотку за кожний рік, які тепер передбачені законом). За останні 20 років багато майбутніх пенсіонерів не зі своєї вини були вимушені працювати нелегально, або тривалий час взагалі не працювали. Їм важко буде знайти 35 та 30 років страхового стажу, отже пенсія їм буде нарахована нижче мінімальної, пропорційно наявному страховому стажу. Таким чином в проекті закладається можливість відмови від однієї з конституційних соціальних гарантій – мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних.
Підвищення пенсійного віку, окрім зрозумілого негативу, в умовах масового безробіття ще більш проблематичним зробить працевлаштування всім віковим групам громадян, особливо молоді.
Новий порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсій відкриває багато можливостей для зменшення розміру пенсій.

Нелюдським виглядає підвищення страхового стажу, необхідного для призначення пенсій по інвалідності.
Пропонуючи населенню свої заходи, уряд ніби не помічає, що головна проблема з пенсійним забезпеченням полягає в «тінізації» економіки, корупційному розтягуванні бюджету, блокуванні підприємницької ініціативи хабарницьким чиновницьким апаратом. Що зростання дефіциту Пенсійного фонду все більше набирає ознаки фінансової піраміди, коли платники внесків до фонду не здатні перекрити його неконтрольовані витрати і в державі немає належної системи контролю за використанням коштів за природні ресурси, що рентні платежі присвоюються не державою, а власниками. Лише наведення порядку в цих складових може в рази збільшити доходи до бюджету і Пенсійного фонду, після чого пенсійна реформа могла би стати логічною потребою суспільства і кожного громадянина.

Те, що відбулося 16 червня у Верховній Раді, має свою політичну складову. Найбільш масований наступ на соціальні гарантії громадян України за останні 20 років відбувся за відсутності в парламенті фракції Соціалістичної партії України, для якої соціальна складова законодавства була пріоритетом її діяльності.

Соціалістична партія України вкотре заявляє про необхідність реформування пенсійної системи, але реформам повинно передувати (чи хоч здійснюватись одночасно) наведення державного порядку в економіці, виведення її з тіні і кримінальної залежності, підтримка державою власного виробництва, створення нових робочих місць, особливо для молоді, обов’язкове розмежування бізнесу і влади.
Без цих кроків законодавчі ініціативи влади і далі залишатимуться прикриттям корупції, спробами вирішити загальні проблеми за рахунок трудящих.

RuporZT