Покрова — це підсумок трудового року країни. Це закінчення збору врожаю, (адже «сам Покров збирає врожай»), це свято гордої господарської втіхи від власної тяжкої праці та її результатів, зрештою це ще й пора весіль в українських містах і селах. Це справжня золота осінь у всій своїй чудовій сутності.

І дуже символічно та правильно, що саме на Покрову ми святкуємо День українського козацтва, День захисника Вітчизни…

Досить довго було прийнято вважати, що в Україні боєздатної армії, по-суті, немає. Пам’ятаєте оте Шевченкове, гірке і розпачливе: «Були колись козаками, та більше не будем…» Жили минулою славою, знаходили подвиги в архівах, дивилися на вкриті пилюкою старовинні хоругви та булави… Минулося, забулося, пройшло…

Утім, коли прийшла біда в країну, коли ворог ступив на нашу святу землю, коли зазіхнули на наші віковічні цінності — піднялись наші хлопці й дівчата. Зродилися начебто з нічого у велику і праведну святу силу. Встали на захист рідної землі, на захист України! З’явилася нова українська армія — народжена не указами і постановами, а серцями і душами українців…

Ще з того Дикого поля, з Дніпровських порогів, з Карпатських гір і запорізьких куренів постала велика дивна сила, що дрімала віками. Сила, яка й творить націю та береже її від біди й ворога.

І поява в сьогоднішній Україні цих справді великих людей, наших героїв, народження нашої армії, — це справжнє рукотворне диво, не менш приголомшливе, ніж омофор Богородиці над Константинополем… Це наша Покрова України!

Я щиро вітаю всіх зі святом Покрови, зі святом Української Армії! Я бажаю нам усім сил та наснаги. Я бажаю успіху, щастя, світлого майбутнього і великої Перемоги українській нації в її справедливій і святій боротьбі!

Схиляємо голови з вдячністю перед усіма тими, хто віддав своє життя за Україну. Пам’ятаємо, не забудемо…

Безмірно пишаюся нашою армією, кожним воїном, кожним волонтером, кожним добровольцем, кожним ветераном.

З роси і води вам, дорогі наші.

Героям слава!
Слава Україні!

Юлія Тимошенко