День боротьби з хворобою Паркінсона проводиться з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я. Дата вибрана не випадково, адже саме 11 квітня народився англійський лікар Джеймс Паркінсон, який у 1817 році опублікував матеріал “Есе про тремтливий параліч”, завдяки чому увіковічнив своє ім’я.
Хвороба Паркінсона – одне із найпоширеніших нейродегенеративних захворювань нервової системи, яке займає друге місце після хвороби Альцгеймера.
У світі налічується понад 4 млн хворих. Згідно з офіційною статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано 22417 хворих на хворобу Паркінсона, що становить 63,8 на 100 тис. населення. Кожного року від 2300 до 2500 осіб вперше захворюють на цю недугу. Захворюваність на хворобу Паркінсона у світі за різними даними становить від 100 до 200 хворих на 100 тис. населення.
У Житомирській області зареєстровано 660 хворих (65,6 на 100 тис.населення). Порівняно невелика захворюваність на цю недугу в нашій області, на нашу думку, насамперед пов’язана з низьким відсотком її виявлення, поганою обізнаністю жителів області, а подекуди, і самих лікарів з ознаками цього захворювання. Відіграє певну роль і менталітет населення. Як правило, хворі приходять на прийом до невролога з уже вираженими клінічними ознаками.
Вченим сьогодні багато відомо про те, як розвивається це захворювання, що відбувається в мозку людини при цьому, проте так і залишається до кінця нез’ясованим той фактор, який запускає процес руйнування клітин мозку.
Захворюваність на паркінсонізм не залежить від статі, раси, соціального статусу, виду трудової діяльності, регіону проживання. Фактором ризику розвитку захворювання вчені вважають, насамперед, вік. Доведено, що в процесі старіння у людини зменшується кількість дофаміну в мозку: кожні 10 років життя – на 10 %. Ділянка мозку, де виробляється дофамін, є дуже енергетично чутливою. Тому надмірна кількість провокуючих чинників, таких як психоемоційний стрес, супутня судинна патологія на фоні атеросклерозу та артеріальної гіпертензії, вживання деяких ліків, несприятливий вплив навколишнього середовища, призводить до швидшого її руйнування, тим паче, якщо в людини ще є генетична схильність до цього.
Основні ознаки хвороби полягають у тремтінні рук, сповільненості рухів, скутості, болях, порушеннях рухової динаміки і психіки. З появою утруднення у руховій сфері можуть з’явитися такі порушення, як депресія, апатія, порушення сну, а за відсутності необхідної корекції зростають проблеми з пам’яттю. Зіпсований настрій, байдужість до себе та оточуючих, зниження уваги та здатності вирішувати проблеми часто є більш інвалідизуючими чинниками, ніж основні, рухові прояви хвороби.
На сьогоднішній день хвороба Паркінсона продовжує залишатися у когорті невиліковних хвороб. Сучасна медицина має багато методів покращання стану хворого. У разі вчасного діагностуванні, відповідно, призначення адекватного лікування пацієнти із хворобою Паркінсона можуть тривалий час продовжувати активне життя.
Жодного способу на 100 % захистити себе від цієї недуги не існує. Основними ж засобами профілактики хвороби Паркінсона є ведення здорового способу життя – раціональне повноцінне харчування; рухливий спосіб життя; психологічна готовність до різного роду стресових ситуацій; відмова від алкоголю та наркотичних речовин; уникати токсичних речовин (у тому числі продуктів, явно оброблених хімікатами); своєчасно проходити профілактичні медичні огляди та лікувати захворювання, які підвищують ризик розвитку хвороби Паркінсона; уникати ситуацій з високим ризиком черепно-мозкової травми (екстремальні види спорту, деякі професії).
Людям похилого віку доцільно мати певні хобі, наприклад, займатися садівництвом, розведенням квітів, що підтримуватиме певний рівень фізичної активності, заповнить дозвілля та подарує багато позитивних емоцій.
В області функціонує кабінет для надання допомоги хворим з екстрапірамідними порушеннями (в тому числі хворобою Паркінсона) на базі КУ «Обласний медичний консультативно-діагностичний центр».