Більше години знадобилося керівникам житомирських вузів, представникам громадських організацій та студентам, аби зрозуміти, що реальний стан сучасної освіти знаходиться не в найкращому становищі.
Зокрема, під час круглого столу 25 листопада “Вища освіта:конституційне право і реальність. Як отримати гарну освіту, стати молодим фахівцем і влаштуватися на роботу” ректор ЖДУ ім.І.Франка Петро Саух оцінив це становище на тверду четвірку, спираючись на дослідження закордонних експертів. На думку його колеги, проректора з навчальної роботи ЖНАЕУ Юзифа Цал-Цалка, треба оцінювати тих, хто вчать і тих, хто навчаються, однак в цілому його оцінка теж наближається до четвірки.
Разом з тим, говорячи про навчання студентів та подальші перспективи працевлаштування, обоє називали численні причини, які заважають студентам знайти хорошу роботу. Основна, потреба стажу, який студент не може набути за період навчання, інша — університети навчають занадто фахівців, але дійсно таких, що можуть кваліфіковано виконати свою роботу лише одиниці.
Декан соціально-психологічного факультету ЖДУ ім.І.Франка Олександр Музика розповів, що у них стовідсоткове працевлаштування студентів після навчання, які здобували освіту на державній формі навчання, але проблема в іншому — чи потрібно зараз керуватися радянськими зразками, що зобовязують відпрацьовувати по три роки.
З ним погоджується й проректор агроекологічного університету, при цьому він обурений ситуацією, коли один студент чотири роки вчиться на бюджеті, а на пятому вступає на стаціонар і фактично він не повинен відпрацьовувати три роки, але гроші держава на нього уже витратила.
Петро Саух вважає, що взагалі необхідно провести освітню реформу, яка передбачає комплексний підхід для студента: освіта разом із науковим процесом. Те ж саме стосується навантаження викладача, який не має часу займатися науковою діяльністю, адже має на рік 250-300 годин аудиторних занять і ще близько 600 на керування науковою діяльністю студента. Показники аудиторних годин співпадають із європейськими, а от оплата праці залишає бажати кращого.
Власне, ректор і цій проблемі бачить швидке рішення, коли шляхом скорочення працівників освіти можна досягнути більшої фінансової підтримки інших. В Україні 15,5 % працюючого населення зайняті в освіті, в той час як в США лише 8%. При цьому навантаження приміром на одного вчителя там 26 учнів, а в Україні тільки вісім.