В Житомирі відбулася міжнародна медична конференція, де обговорювали, як призупинити поширення туберкульозної інфекції. В усьому світі кількість хворих на туберкульоз то хвилеподібно наростає, то зменшується.
Але якщо в Англії виявлять кілька десятків хворих на рік – то вже надзвичайна ситуація. А в нас тільки на Житомирщині цього року виявлено приблизно 700 хворих, 40% - в останній стадії. Тож як із цим боротися?
Незалежні експерти Всесвітньої організації охорони здоров»я перевіряли, що зроблено для протидії наступу інфекції в Полтавській, Хмельницькій, Харківській та нашій областях. Вони залишилися дуже задоволені тим, що зроблено на Житомирщині.
Віталій Дідик – головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру: "Комісія ВОЗ лишилася задоволеною тим, як працюють наші лабораторії, налагоджено харчування хворих, ведеться профілактика".
На жаль, загальну ситуацію важко поліпшити без державних вкладень. Протитуберкульозний диспансер переповнений, багато тяжких хворих, яким допомогти важко, хоч лікарі роблять усе можливе.
Євген Ханюков - перший заступник голови Державної служби України з питань туберкульозу і СНІДу МОЗ України: "Щоб здешевити лікування, ми вводимо нову програму: через 2-3 тижні хворих лікують амбулаторно".
Так, у країнах Європи вже давно добре зарекомендувала себе ДОТС - терапія – амбулаторне лікування. Але в нас може половина хворих –
ув’язнені , безпритульні або так звані неблагополучні. Чи вистачає у них свідомості щодня ходити до амбулаторії за таблеткою? Та й де нині амбулаторії в маленьких селах? У зв’язку з цим чи не загрожує нам усім так званий резистентний – недолікований туберкульоз, що вже не реагує на жодні ліки, але поширюється так само? Відповіді на ці запитання поки що нема.