Всім відомо, що Житомирський міський голова Володимир Дебой полюбляє їздити на ковзанах. А губернатор Житомирщини Сергій Рижук взагалі порівнює їх з сексом.

Я особисто не бачив, але можу припустити, що наші очільники добираються на роботу якраз таки на ковзанах. Інакше не можу пояснити, чому тротуари нашого міста вже який день підряд виблискують гладеньким льодом. Кому вигідний льодовиковий період в місті? Тільки тому, хто полюбляє їздити на ковзанах.

Пам’ятається, як губернатор Павленко ходив на роботу пішки. Кажуть, європейські політики їздять на працю на роликах. Ось воно – наближення до Європи: на роботу на ковзанах.

Але не всі можуть бути майстрами фігурного катання. Та й не у всіх є гроші, аби купити таке задоволення, як ковзани. А дехто, як от старенькі бабусі, об’єктивно не можуть їздити по льоду в черевиках з лезами. Бабця з паличкою може перечепитись і впасти й на чистій дорозі, не те, що на льоду. Тому таке примусове навертання житомирян до льодового спорту важко назвати гуманним.

Звісно, найперше, увага звертається на чищення доріг. Дорогам комунальники більш-менш дають раду. А от на тротуари, по яких ходять люди, не залишається ані сил, ані ресурсів. Тож у житомирян залишається два варіанти – чекати відлиги або купляти ковзани.