Комунальні та дорожні служби, МНСовці, даішкики, да і влада в цілому виявилися просто нездатними, неспроможними та безпорадними зробити будь що. В черговий раз виявилося, що оповіщення про стихію фактично не було, техніки як завжди немає, організації прибирання теж, одним словом сидимо по самі вуха і всі інші частини тіла в снігу так чухаємо потилицю.

Класик говорив: «Було б смішно, - як би не було так сумно», а сумувати є з чого, а от сміятися точно що немає з кого.

Ось наприклад: мешканець Києва, син померлого батька простояв два дні в корці на житомирській трасі їдучі на похорон , так і похоронили старенького не давши попрощатися та провести в останній путь рідну людину. А ось ще приклад: молода мама трьох дітей з заможної та впливової депутатської сім’ї поверталась в п’ятницю з Києва та змушена була провести дві ночі та два дні в автівці все чекаючи та чекаючи на допомогу чи то влади, чи то впливових родичів…

Вважаю, що після цього сюрпризу природи і «реакції» на неї влади, чимала частина людей добре замислиться, де ми живимо, з ким живемо, та хто та за що в цій країні в кінці-кінців відповідає !

І знову як тінь постає вічне питання. Що робити?