Чинне законодавство передбачає, що надавати в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення можна тільки з аукціону. Проте механізму їх проведення досі не існує. Встановити правила проведення земельних аукціонів має закон «Про ринок земель», який наразі перебуває на розгляді у Верховні Раді. Як планується проводити земельні аукціони відповідно до цього законопроекту, розповідає Ігор Вержанський, перший заступник начальника Головного управління Держкомзему у Житомирській області.

- Чи враховано в «аукціонній» частині проекту закону “Про ринок земель” досвід інших країн?
- У законопроекті “Про ринок земель” головна складова частина – десь приблизно 60-70% тексту – це норми, саме присвячені аукціонній діяльності та продажу земельних ділянок на земельних торгах. Вивчався досвід і наших найближчих сусідів (Польщі, Угорщини), і досвід західноєвропейських країн – Франції, Німеччини та інших країн. Якщо говорити про аукціонну частину, то булла обрана так звана англійська модель аукціонів, коли переможцем в земельному аукціоні постає особа, яка заплатила за відповідну земельну ділянку або право на неї (за відповідний лот) найвищу ціну. Тобто, наші торги, наша аукціонна модель не передбачає так званої “гри на пониження”, не передбачає зміни умов аукціону протягом аукціону, зміни стартової ціни. Ця класична англійська модель застосовується у переважній більшості країн світу саме щодо земельних ділянок.

- Як буде поширюватися інформація про продаж земельних ділянок на аукціоні?
- По-перше, через оголошення в ЗМІ про проведення аукціону із зазначенням всієї базової інформації про об’єкти: лоти (тобто про земельні ділянки), права на них, їх місцезнаходження, їх цільове призначення, про допустимі види використання цих ділянок, про їх ціну. Ну, і про місце й час проведення аукціону. По-друге, така інформація буде зазначатися й на місцевості, тобто на самій ділянці. Завдяки цьому планується зробити процедуру повністю публічною, прозорою та відкритою.

- Як буде визначатися стартова ціна для продажу конкретної земельної ділянки?
- Стартова ціна буде визначатися на підставі експертної грошової оцінки. По своїй природі вона має бути максимально ринковою. Стартова ціна не може бути сформована, наприклад, на основі нормативно-грошової оцінки. Тому що нормативно-грошова оцінка за своєю природою має фіскальний характер. Згідно з проектом законопроекту «Про ринок земель», нормативно-грошову оцінку будуть використовувати тільки для розрахунку земельного податку або ставки орендної плати.

- Хто буде здійснювати експертну оцінку?
- Ті, хто здійснює її ї сьогодні, – це сертифіковані оцінювачі, які працюють в складі відповідних ліцензованих землеоцінювальних організацій.

- Хто матиме право брати участь в аукціоні?
- Усі суб’єкти, які перелічені в Земельному Кодексі та в проекті закону «Про ринок земель». Якщо це сільськогосподарські землі, то безумовно, йдеться про громадян, про фермерські господарства. Якщо ми говоримо про землі не сільськогсподарського призначення або продаж права оренди на землі сільгосппризначення, то коло цих об’єктів розширюється. Наприклад, якщо ми говоримо про продаж права оренди, то в аукціоні, окрім названих суб'єктів, мають право брати участь й іноземні суб'єкти або іноземні юридичні особи. Мають право орендувати і будь-які юридичні особи.

- Коли переможець аукціону стає власником земельної ділянки?
- Переможець аукціону стає власником земельної ділянки після отримання на неї правовстановлюючих документів. Цьому передують кілька етапів. Перший – підписання протоколу безпосередньо після проведення торгів по лоту. Другий – підписання договору купівлі-продажу з виконавцем, організатором торгів після проведення аукціону. Третій етап – сплата, або ж якщо куплено з розстрочкою, то сплата першого платежу. Тоді можна за фактом укладеного договору, за наявності платіжних документів про сплату відповідної вартості отримувати правовстановлюючі документи. У 2012 році таким документом буде державний акт на право власності на земельну ділянку та витяг про державну реєстрацію відповідного права в службі Укрдержреєстру при Мін’юсті.

- За яких обставин аукціон може бути визнано таким, що не відбувся?
- Таких випадків передбачено три. Перший: коли немає навіть двох осіб, які бажають придбати цей лот. Другий: коли жодна з осіб, які бажають придбати, не назвала ціну, принаймні на крок більшу за стартову. Третій: відмова переможця від підпису протоколу торгів.

- У яких випадках організатор аукціону може анулювати його результати?
- Визнати аукціон такими, що не відбувся або оскаржити його можна в кількох випадках. Йдеться про випадки, коли переможець відмовився підписувати договір купівлі-продажу або не сплатив визначену суму. Як свідчить практика, анулювання результатів торгів може бути пов'язано з порушенням організаторами процедури проведення торгів, виконавцем чи ініціатором – умов проведення аукціону. Щоб справа не доходила до суду, аукціон має бути кваліфікованою процедурою з точки зору виконавця, і відкритою – з точки зору рівного доступу потенційних покупців до участі.

- Які норми оприлюднення результатів аукціону?
- Протягом 5 днів після закінчення аукціону виконавець-організатор торгів повинен оприлюднити результати аукціону в тих ЗМІ, у яких було надано інформацію про їх проведення. Що повинно оприлюднюватися? Громадськість повинна бути проінформована – що продано, де продано, з якою метою і за яку ціну. Тобто подаються відомості про лот (об’єкти аукціону), його місце знаходження, площу, цільове призначення, вартість. І, якщо це договір оренди – інформація про термін договору оренду.