Нам – 27 років. В історичних хроніках стільки часу не означає майже нічого. Мить, спалах, секунда… Але для нас у цих 27-ми роках – і біль, і гнів, і любов, і надія, розчарування, сподівання, мрії… А ще - віра! Віра в сильну, гідну країну! Віра в нормальне цивілізоване життя.

"Ми - відбулися, ми – є, і ми - будемо! “... Ніхто не перекреслить мій народ! ”... І хай сьогодні ми п’ятий рік ведемо війну, захищаємо нашу землю від ворога, ми ні на мить не сумніваємося, що здолаємо, переможемо, прорвемося!

Бо “на цих землях воссіяє благодать Божа”, - як сказав апостол Андрій Первозванний багато віків тому.

Я хочу, щоб ви пам’ятали: наша державна незалежність - це не тільки прапори, паради і символи. Це і Ви! Кожна людина, кожна родина, кожна сім’я. Ви робите цю незалежність, тримаєте її на своїх плечах, плекаєте її в своїх серцях і душах.

Я дякую вам за це! Це може здатися простим, звичним, тривіальним. Але на таких, начебто, “дрібницях” і тримається сила країни. Наша віра, наша небайдужість, наша любов та надія ведуть нас вгору, адже: “Я син народу, що вгору йде”, - як писав Іван Франко.

Вітаю вас, любі мої! Зичу добра, щастя, міцного здоров’я та удачі! І неодмінно – щастя! Ми маємо право бути щасливими у власній країні – найкращій у цілому світі!

Слава Україні!
З повагою,
Юлія Тимошенко