«Безбар'єрність у комунікаціях» – воркшопи з такою назвою проходять у Житомирі. Цільова аудиторія: працівники державних органів влади, органів місцевого самоврядування та представники медіаспільноти. Організатор заходів – департамент соціальної політики міської ради.

Сьогодні держава та муніципалітети рухаються шляхом комплексного розв'язання проблем інклюзивності. Це інтегрування фізичної, цифрової, соціальної та інформаційної безбар’єрності до всіх сфер міської та державної політики.

«Життя має бути безбар'єрним! Безбар'єрність – це не лише пандуси, ліфти та підйомники, це також і гідна комунікація…Створення безперешкодного середовища означає забезпечити кожній людині рівні можливості для розвитку, реалізації своїх прав, а також отримання послуг», - наголошує директорка департаменту соціальної політики Вікторія Краснопір.

Один з важливих елементів безбар’єрності – безбар’єрна комунікація, у якій немає слів чи фраз, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до певних людей чи груп.

«Перше і головне правило – «спочатку має бути людина». Якщо не знаєте, як сказати правильно, починайте фразу з «людина з…», а далі зазначайте її риси чи стан здоров’я. Наприклад, людина з інвалідністю. Слово «інвалід» – ніби навішування тавра, знеособлення. Використання медичної термінології стосовно інших людей зазвичай досить сильно ображає. «Хворий» та інші слова подібного типу можуть бути використані тільки у медичному контексті. Залиште питання діагнозів лікарям, ні в якому разі не звертайтеся таким чином до співрозмовників…», - роз’яснює Вікторія Краснопір.

Учасників тренінгів також ознайомили з Довідником безбар’єрності - гідом з коректного спілкування, у якому зафіксовані нові норми безбар’єрної мови. Цей ресурс зручно і наочно показує що таке безбар’єрність, дає підказки яку термінологію вживати, а від якої варто утриматися.

У липні Уряд затвердив План заходів на 2021-2022 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.