Повномасштабна війна назавжди змінила обличчя української медицини. Через окупацію українських міст та регулярні обстріли ракетами і бомбами, було вщент знищено та пошкоджено десятки лікарняних закладів, позбавивши надання найпростіших медичних послуг.



Сотні медиків та їх родин були змушені евакуюватися із зони окупації та ймовірних катувань, які застосовує ворог у разі непокори. Серед них – 85 медичних працівників, які знайшли прихисток на Житомирщині та стали невіддільною частиною 25 місцевих лікарень, амбулаторій та центру ПМСД та екстреної допомоги.



На сьогодні медики працюють у лікувальних закладах Житомирської, Брусилівської, Бердичівської, Ємільчинської, Любарської, Звягельської, Романівської, Попільнянської, Коростенської, Овруцької, Коростишівської, Андрушівської та Баранівської громад Житомирщини. Також велика кількість переселенців знайшли своє місце в обласних закладах.



Зокрема це – акушери-гінекологи, анестезіологи, кардіологи, ортопеди-травматологи, терапевти, хірурги, лікарі-інтерни, медичні сестри та брати, лаборанти, фельдшери, медичні водії та інші значущі спеціалізації.



Від початку вторгнення, українські лікарі та медичний персонал прибули з Лисичанська, Слов’янська, Краматорська, Маріуполя, Бахмута, Херсона, Костянтинівки, Чорнобаївки, Запоріжжя, Скадовська, Сватово, Балаклеї, Мелітополя, Харкова, Лимана, Вугледара та інших міст, що пізнали на собі жах війни.



Більшість з них пройшли важкий шлях, щоб продовжити своє життя та роботу. Історії їх перемог та непосильної наполегливості вражають і надихають – вони відчувають велику радість від можливості допомагати жителям нашої області.



Медичні переселенці на Житомирщині є не лише доказом сили та стійкості людського духу, але й свідченням про те, що українська медицина має небачену перспективу – завдяки вірності таких талановитих фахівців.