Орден «За мужність» III ступеня (посмертно):

Герасимчук Олександр Валентинович — молодший сержант;
Дембіцький Віталій Миколайович — солдат;
Дмитрук Михайло Вікторович — солдат;
Кос Богдан Олександрович — солдат;
Павловський Євгеній Володимирович — солдат.
«Так швидко і багаточисельно поповнюється небесне військо. Напевно, і звідти потрібно нас захищати… Наші Герої тримають сьогодні над нами небо. Не підібрати слів, які б пригасили той біль, що є у Вашій душі. Герої спостерігають за нами з небес і допомагають наближати Перемогу», — Галина Шиманська, секретар міської ради.

«Я пройшов таку ж трагедію. Ця рана ніколи не загоїться. Стане легше, але вилікувати це неможливо. Ми повинні і маємо пишатися своїми дітьми, памʼятати завжди ціну, яку вони заплатили. І головне, не давати ніколи і нікому не забути цю ціну. Країна живе доти, доки вона памʼятає своїх Героїв. Бог береже їхні душі… А вони — бережуть наші», — військовослужбовець.

«Ця пам'ять живе і проростає тією силою і міццю, яка тримає нашу Украіну. Підтвердженням цих слів є слова маленького хлопчика, сина полеглого Захисника Вячеслава Міщенка:

Що ж, Господи, рука твоя тверда,

Твоя і вада не коритись тому гніву.

Розпечених дощів німа зоря

Зі Сходу піднялась до небокриву.

Квітковий цвіт і втомлені хати,

Її, сліпу, навряд чи що зупинить

І той, хто поруч, посміхався, жив,

Вмить обернувся на криваву зливу.

Так, Господи, я знаю: ти – живий.

І ми живі, нескорені і биті.

В очах твоїх неначе голі діти,

Яких ти на колінах прихистив…», — Ольга Юрченко, директорка Центру соціальних служб ЖМР.