25 лютого у Звягелі відбулися урочисті заходи з нагоди 154-ї річниці від дня народження видатної української поетеси, драматургині та громадської діячки Лесі Українки.

У заходах взяли участь представники місцевої влади, громадські діячі, освітяни, школярі та небайдужі мешканці міста. До вшанування пам’яті письменниці долучився й заступник начальника Житомирської обласної військової адміністрації Віктор Градівський, який перебував у місті з робочим візитом.

Захід розпочався із хвилини мовчання на честь загиблих захисників і захисниць України. Присутні вшанували пам’ять тих, хто продовжує боротьбу за свободу та незалежність нашої держави, адже саме їхня відвага є запорукою того, що Україна житиме та розвиватиметься.

Після цього учасники заходу поклали квіти до пам’ятного знаку Лесі Українки, віддаючи шану її внеску в українську культуру, літературу та національну свідомість.

Довідково. Леся Українка (Лариса Косач) народилася 25 лютого 1871 року у Звягелі. Вона була другою з шести дітей у родині Петра Косача та Олени Пчілки, яка займалася її початковою освітою. Через туберкульоз кісток, діагностований у дитинстві, Леся навчалася вдома, проте опанувала понад десять мов, зокрема французьку, німецьку, англійську, італійську, грецьку та латину, і займалася перекладацькою діяльністю.

Хвороба змушувала її багато подорожувати Європою, вона тривалий час жила в Італії, Єгипті, а також у Криму. Все її життя було боротьбою – із хворобою, суспільними обмеженнями та за право залишатися українкою. Іван Франко назвав її «єдиним мужчиною в нашому письменстві».

Останні роки Леся провела в Грузії та Єгипті, супроводжуючи чоловіка Климента Квітку. Померла 1 серпня 1913 року в Сурамі через ускладнення хвороби. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Її творчість, пройнята глибоким патріотизмом, волелюбністю та боротьбою за права людини, залишається актуальною і сьогодні. Її слова продовжують надихати покоління українців, додаючи сили у важкі часи.