«Богданів». Дуб з такою назвою є чи не у кожному з районів Полісся. І всюди кожній з місцин його вважають особливим. Богданів дуб, що у Пилиповецькому лісництві Новоград-Волинського лісгоспу хоч і не дуже вирізняється серед інших, про те охороняється державою, як один із найстаріших дерев в Україні. А от пам’ятника – останньому зубру більше ніде немає. Про ці дивовижні об’єкти зеленого туризму далі.

Колись танковий шлях, а тепер звичайна лісова дорога від села Колонія Красилівська до села Партизанське. Їдучи нею, не промайнеш величне дерево. Висота - тридцять метрів, а діаметр - більше шести. Такі метричні данні цього п’ятсотлітнього велетня. Такі дуби, як цей овіяні легендами. Чимало з них пов’язані з ім’ям гетьмана Богдана Хмельницького.

Володимир Демчук, Новоград-Волинського досвідного лісомисливського господарства ( Не знаємо чи легенда чи правда, але говорять, що під наростом, який на стовбурі, був напис колом, про те, що тут стояв намет Богдана Хмельницького, коли той йшов на Польщу. А оце воно вже так заросло. Залишаємо і охороняємо.)

Лише два роки тому за рішенням обласної ради це дерево визнали пам’яткою природи місцевого значення. Навкруги дерева - огорожа. Під розлогим гіллям - бесідка для подорожніх. Всяк може зупинитися та поміркувати про вічне. А за півтора кілометри звідси, при місцині, що зветься «панським шляхом», відновлено унікальний об’єкт: пам’ятник останньому зубру. Його було вбито підчас полювання в угіддях князя Потоцького. «Сам вельможа наказав встановити цей монумент, - розповідає лісівник. - Його з часом було зруйновано, а три роки тому відновлено силами господарства.»
Володимир Демчук, Новоград-Волинського досвідного лісомисливського господарства ( Він лежав у землі. Ми його підняли й вичистили. Валуни стягнули докупи. )

Щоправда у пам’ятника не вистачає основного елемента – голови. Володимир Демчук, Новоград-Волинського досвідного лісомисливського господарства (Була вилита бронзова голова зубра. У ній бал встановлена спеціальна мембрана. Дід розказував, що за день голова нагрівалася, а коли надвечір починала вистигати, то видавала звуки, схожі до ревіння зубра. )

Технології виготовлення цього елементу лісівники не мають, тому планують вирізати голову зубра з дерева. Останнього півтонного велетня застрелили у вересні тисяча дев’ятсот восьмого року. Про це говорить напис на монументі, який вже ледве видно. Лісівники зауважують, що відновити популяцію зубрів на територіях, де вони колись мешкали, сьогодні майже неможливо – занадто вже багато земель за цей час встигли освоїти люди.