До 40-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС відбулася міжнародна Zoom-конференція, яка об’єднала українських та японських учасників навколо теми збереження історичної пам’яті, осмислення наслідків катастрофи та формування культури безпеки.

До заходу долучилися заступник начальника Житомирської ОВА Віктор Градівський, директор Департаменту соіального захисту населення ОВА Олена Грищук, директорка фонду «Заложники Чорнобиля» Євгенія Дончева, учні та педагоги Ліцею №25 м. Житомира, представники освітньої спільноти Японії, а також міжнародні партнери й громадські організації.

«Чорнобиль — це не лише трагедія минулого, а й урок для майбутнього. Сьогодні особливо важливо, щоб молоде покоління розуміло ціну безпеки, відповідальності та людської солідарності. Саме через такі міжнародні діалоги ми формуємо спільну пам’ять і спільне бачення безпечного світу», — зазначив Віктор Градівський.

Окреме звернення виголосив Рьотаро Сакамото — благодійник із Японії, який тривалий час підтримує українських дітей. Він наголосив на важливості єдності та взаємної підтримки між країнами у подоланні наслідків глобальних трагедій.

Під час конференції учні Ліцею №25 м. Житомира представили змістовні доповіді, що охопили різні аспекти Чорнобильської катастрофи. Зокрема, Валерія Хмелюк розкрила тему «Чорнобиль у науці, культурі та суспільній пам’яті», Катерина Тичина зосередилася на питанні «Атомна безпека в умовах війни», а Дарина Рішновецька та Аліна Кравчук представили доповідь «Людський вимір Чорнобиля: ліквідатори, переселенці, свідки трагедії».

Японську сторону представили учні середньої та старшої школи міста Кахоку (префектура Кочі), які також поділилися власним баченням теми ядерної безпеки та історичної пам’яті, що особливо актуально для їхньої країни.

Завершальним етапом заходу стала сесія запитань і відповідей, яка перетворилася на живий міжкультурний діалог. Учасники мали можливість обмінятися думками, поставити запитання та обговорити спільні виклики сучасності.

Проведення такої конференції стало ще одним кроком до зміцнення міжнародного партнерства, розвитку молодіжної дипломатії та формування відповідального ставлення до історії. Це приклад того, як пам’ять про минуле може об’єднувати країни та покоління заради безпечного майбутнього.