Доброю традицією для працівників ДАІ Житомирщини упродовж тривалого часу були відвідини та посильна допомога літньому подружжю Ящуків. Нині, коли господаря немає серед живих, вартові дорожнього порядку продовжують опікуватися його 90-річною вдовою
Працівники дорожньо-патрульної служби УДАІ УМВС України в Житомирській області – часті гості у домі 90-річної житомирянки Тамари Антонівни Ящук. Нині покійний її чоловік Микола Ящук – не тільки ветеран Великої Вітчизняної війни, але й органів внутрішніх справ Житомирщини, адже три десятиліття свого життя віддав сумлінному служінню українському народові в лавах вартових дорожнього порядку.
– Наш славний ветеран Микола Ящук пішов на заслужений відпочинок ще у 80-х роках, - розповідає начальник УДАІ УМВС України в Житомирській області Олександр Кравченко. – Та старше покоління працівників ДАІ Житомирщини завжди ставилося до нього з особливою шанобливістю, а тому започаткувало гарну традицію відвідування його родини. Ця традиція й нині підтримується молодими працівниками підрозділу дорожньо-патрульної служби.
От і цього разу напередодні травневих свят ціла бригада працівників ДАІ прибула за вже знайомою адресою. На порозі їх зустрічає посмішкою господиня, 90-річна Тамара Антонівна Ящук. Десять років тому вона овдовіла, але й до цього часу пам’ятає і з теплотою згадує кожну мить зі свого подружнього життя.
– Я завжди була поряд з Миколою, - говорить Тамара Антонівна. – Ми разом пройшли війну: він воював у рядах партизанів-підпільників – і я була поруч. Потім, коли пішов служити у міліцію, я його всіляко підтримувала та берегла нашу родину. Отак і прожили пліч-о-пліч усе життя.
За давньою традицією молоді ДАІшники прибули, аби надати вдові ветерана необхідну їй допомогу. Тамарі Антонівні у свої літа важко навіть ходити, а займатися господарчими клопотами – й поготів. Тож озброївшись віниками, граблями, щітками та іншим реманентом дружня команда бійців дорожньо-патрульної служби взялася впорядковувати обійстя господині. Бабця ж тим часом поринула у згадки про минуле, розповідаючи молодим правоохоронцям різні бувальщини з життя власного та свого чоловіка.
– Яка ж я вдячна хлопцям, що ось уже стільки часу не забувають про мене, - розчулилася Тамара Антонівна. – А був би живий Микола, то й також радів би такій допомозі та пишався б своїми молодими наступниками.
Самі ж бійці ДПС кажуть, що подібні відвідини вдови ветерана – це почесна місія для них, адже допомагають не просто літній жінці, що для них годиться у бабусі, а дружині свого славного колеги, пам'ять про якого й досі живе серед працівників ДАІ Житомирщини.