Вчора було останнє засідання робочої групи по конфлікту в Управлінні освітис м. Житомира. Всіх вислухали, вивчили величезну кількість документів, зробили висновки. Хочу висловити свою особисту думку:

Висновок перший – мені прикро від того, що ця ситуація ганьбить педагогів нашого міста, а це ті люди, які повинні бути взірцем моральності нашого суспільства. Тому хочеться як найшвидше вичерпати цю історію, перегорнути сторінку, і повернути втрачений авторитет Учителю.

Висновок другий - схожі ситуації траплялись не раз в цивілізованій Європі рішення було завжди одним – чиновник подає заяву про відставку через конфлікт. Нажаль, у наших чиновників не вистачає сміливості гідно вирішити конфлікт, і вирішують «винести сміття з хати», але довести свою особисту правоту.

Висновок третій – у конфлікті завжди винні обидві сторони, дана ситуація це підтверджує. Вчора за столом сиділи абсолютно непримиренні, про що красномовно говорили очі, слова та справи.

Висновок четвертий – керівник повинен вміти крім керувати ефективно персоналом, тобто бачити за процесом управління найголовнішу складову - людей, знаходити з ними спільну мову, будувати відносити довіри і т.д. Нажаль, керівник не знайшла, не шукала і не планує шукати спільну мову з командою, але повинна бути командна робота – зараз така відсутня.

Висновок п'ятий – підлеглі забули, хто в управлінні головний, забули і той факт, що саме керівник несе повну відповідальність за результати роботи всього управління. Субординація порушена. Забули і про два звичайних правила:
№1. Керівник правий завжди.
№2 . А якщо не правий – дивись №1.

Висновок шостий - порушення обох сторін будуть визначати відповідні органи, факти є.

Висновок сьомий – щоб не говорили обидві сторони, що справи в нашій освіті чудові і цей конфлікт ні на що не впливає, навіть борщ не смачний, коли чоловік з дружиною посварились. Страждають наші діти і прості вчителі, а цього допускати не можна. Потрібна нова кров – здорова, сильна, спроможна дати нашій освіті нові перспективи.