З новою силою, розмахом та доволі сильною аргументацією знову почали точитися плітки про те, що голову ЖОДА С.М.Рижука звільняють, вже звільнили, або мають зробити це в найближчий тиждень, дні, години…

Відверто кажучи Житомирщина за стільки років «втомилася» від в «доску» свого Сергія Миколайовича, від його постійних обіцянок та оптимізму, який чомусь, ну ніде і ні в чому не має сьогоднішнього та перспективного продовження. Мешканці області інтуїтивно воліють гучних кадрових змін, які дають хоч якусь надію, хоча в сьогоднішній об’єктивній реальності по суті нічого не змінюють, але все таки хочуть люди, надіються, та і мають на це право.

Коротка довідка: 18 березня 2010р Указом Президента України С.М.Рижук призначений головою Житомирської ОДА.

20 січня 1950року в пгт. Чуднів народився Рижук С.М.

Повернувшись в крісло голови ЖОДА приймаючи численні привітання та завірення в вірно підданстві Сергій Миколайович невпинно повторював: що він прийшов надовго і серйозно.

Здавалось, що такий класичний меседж , це перш за все спроба видати бажане за дійсне, але виявилося , все це серйозно, і, як довів час цілком реалістично.

В сьогоднішнього керівництва країни назріла нагальна і можливо остання можливість, та і необхідність, спробувати хоч щось змінювати в цій країні в цілому, в управлінні областями ( і не тільки в Житомирській) зокрема, адже, ті, основні завдання, які виконували, як керівники міністерств та відомств так і очільники областей є вкрай неефективними та безперспективними в економічному та політичному сенсі. Отож, в Україну йде не тільки холодне повітря з Півночі та чималі перспективи від підписання асоційованої Угоди з ЄС, а і суттєва кадрова чистка та заміна багатьох ключових осіб
Наш голова ОДА в цьому сенсі є ідеальною фігурою для заміни, як по основним економічним та особистим рейтинговими показникам, так і по неефективності господарювання області в цілому. С.М. після призначення весь час втрачав та втрачав і на сьогодні перетворився на дуже вразливу фігуру на яку тиснуть всі кому не ліньки, починаючи від земляка – міністра і Ко , численної групи нардепів від Житомирщини обраної в 2012році, та закінчуючи колись «своїми» головами провідних міст Житомирщини( Коростень, Бердичів, Новоград-Волинський) та депутатами облради від ПР та їх вічними та ситуативними союзниками.
Майже втрачена підтримка нашого голови і на рівні АП, там, однин з братів-земляків довго лобіював його інтереси, та сьогодні робити це вже «не з руки» бо ситуація кардинально змінилась. В певний час були надійні партнери в особі потужних агро-холдингів, які сотнями тисяч гектарів обробляли родючі чорноземи на Житомирщині, але вони сьогодні втратили вагу, «по братськи» поділилися дивідендами , а то і віддали права на управління представникам з гірничого краю.

А ще, з «тріском» на всю Україну програв парламентські вибори в 2012р. не зробивши належних оргвисновків чим сильно «підмочив», як особисту так і партійну репутацію бо в скрізь, в скрізь, в скрізь - сусід, кум, брат, сват, або - любов, комсомол і весна!

Ще мушу дорікнути голові ОДА і за сьогоднішню неякісну( смердючу) воду в м. Житомирі ( хоча, це, майже персональний проект «Відсічне» так і залишився обіцянкою-цяцянкою). За фактично паралізовану роботу ЖТТУ де за період керування областю С.М. ситуація значно погіршилась і зайшла в глухий кут та за постійні обіцянки «знайти» кошти які перерахувала Тимофіївна на тролейбуси і, як і задумувалось: ні грошей - ні тролейбусів. За вкрай поганий стан доріг в області, в тому числі і в Чуднівському напрямку, за знову ж таки обіцянку «знайти» перераховані кошти на будівництво відтинку дороги Бердичівське КП – псих лікарня, які шукаються, шукались і будуть шукатися стільки, скільки ми будемо змогу бачити самого шукача.

За всеукраїнські потрясіння з дозволом на передачу у приватну власність під забудову місце масового захоронення громадян в період війни в районі Довжика. За фактично відсутній, і особисто обіцяний сучасний обласний онкологічний диспансер. До речі, відсутній в єдиній області в Україні, і це при наявності найтяжчих наслідків від аварії на Чорнобильської АЄС. За зруйнований дощенту футбольний комплекс імені Ленінського комсомолу, наголошую ленінського комсомолу( що мало б імпонувати Сергію Миколайовичу) і повну відсутність перспективи побудови нового. За вкрай занедбані та колись популярні заклади культури кінотеатри «Жовтень» та «Космос», які, в більшості випадків використовується для продажу саджанців, шкарпеток та нижньої білизни…

За сірий, давно мертвий бетонний монстр в центрі міста, - ресторан «Смоленськ», який, буквально лежать в руїнах, викликаючи сумні асоціації з фільмів про жахи. За недавній скандал з керівником Гірпромнагляду Бобром Ю.Г., якого всупереч рекомендаційному рішенню громадської ради при ОДА погодив на цю посаду Сергій Миколайович, то має нести і відповідальність, і ще, і ще за багато і багато чого іншого…

А от за що могли б раніш «зняти» Сергія Миколайовича так за те, що наприклад, не вирішив олігарху «питання» з передачею сотень тисяч гектарів землі під розробку ільменітів. За це, знімають на раз, без попереджень, без крику та галасу! Але вирішив, вирішив тоді це питання, як кажуть «не мытьем так катаньем», чим тимчасово, на тоді, підтвердив реноме відносно надійної для президентської адміністрації людини в області.

Але піти Сергій Миколайович раніш міг би і сам, якби дуже цього захотів би або ще захоче, правда недалеко, і то знову головою, все тієї Житомирської , але вже обласної ради, правда, якщо домовиться в Києві, хоча фактично обирають в Житомирі.

Ну, а якщо все таки зараз залишиться керувати областю Сергій Миколайович то слідуючий фатальний збіг обставин, коли вже однозначно і вимушено «піде» Р.С.М., то «зорі» прогнозують таку ситуацію на 2015 рік. Тоді відбудуться дві визначні події: на початку року за Конституцією України вибори Президента, а знову таки, на початку все того ж 2015р. нинішньому голові ЖОДА виповнюється 65 років, що все за тією ж Конституцєю не дає право знаходитися на державній службі такого рангу.

З огляду на те, що в останньому, вже серпневому рейтингу 2013 року серед голів ОДА наш голова зайняв почесне 5 ( п’яте) місце в рейтингу, правда з низу, то на разі будь яка підстава для Указу Президента може бути основною, головне не те що знімуть Рижука С.М., а те, що в органах державного управління на сьогодні майже повністю відсутні кадри, які моглиб ефективно замінити сьогоднішнього очільника області, тому зволікають з дня на день, з місяця на місяць і з року на рік.

І на закінчення, не мав спочатку на меті критикувати С.М.Рижука, хотів тільки перерахувати певні віхи та факти, які свідчать про неефективну роботу очільника області, але, якось так вийшло, що «скотився» до майже звинувачень, які так і «висять» в головах, умах і вустах у більшості людей нашого суспільстві і вже, на щастя, не тільки в обласному центрі. Як кажуть на Заході, - нічого особистого Сергіє Миколайовичу, тільки справжня зацікавленість в покращенні суспільно-економічної ситуації в області і не більше, але і не менше…

Але був, був час у С.М.Рижука ( 3,5 років), щось зробити для області щось таке, щоб потім внукам показувати обєкт вненародної уваги.
От наприклад: методом простого переведення районної лікарні з с.Станишівка в одну з напів- порожніх міських лікарень, а онко-диспансер винести за межі міста, все в теж спеціалізоване медичне приміщення Станишівської районки. І тоді, не потрібно будувати багато років, «вибивати» кошти з КабМіну та «ризикувати» тим, що більшість коштів від онко хворих, просто, як завжди, вкрадуть всі, хто так чи інакше до цього буде причетним, а потім, протягом багатьох років буде вестися безглузда розмова про їх пошук.

Або, по справжньому можна було б залучити інвестора для побудови сміттєпереробного заводу на Крошні, який би за пару років «розгріб» пятидесятирічне сховище міського непотрібу, чим радо було б все місто і впершу чергу жителі навколишніх сіл та міських околиць, і все це робиться без коштів, яких так бракує в різних рівнях бюджетів, якими непотрібно денно і нощно опікуваться його «справедливим» розподілом, а потім, знову, як завжи: шукати, шукати, і ще раз шукати їх зниклий назавжи слід.

І тоді, я переконаний, їдучи до себе в Камянку (маршрут Сергія Миколайовича завжди лежав би через Крошню), через Сонячне, повз того соціально-важливого обєкту, раді якого варто було 3,5 років очолювати область, постійно отримувати «на горіхи» що ліворуч, що праворуч, що знизу, що зверху…