Мер Житомира сидів у кріслі Рижука))) Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат обласної ради Дмитро Кропачов. Про це повідомляє Рупор Житомира.

Дебой сьогодні сидів у кріслі Рижука)))

Так як влада запровадила мене без мого бажання в гуманітарну комісію Житомирської обласної ради (заяву я писав в іншу, ну це інша історія), похід на Відкриття 70-ого театрального сезону Житомирського академічного театру Житомирської обласної ради вважаю за свій обов'язок. Квитки для походу з дружиною на сьогоднішній вечір придбав у касі теару (один коштує 100 грн.) Похід був цікавий, було багато неочікуванного та багато здивувань.

Коли ми знайшли свої місця згідно куплених квитків, вони були зайняті молодою парою)) На моє проханню звірити квитки, виявилось що в пари, що сиділа на наших місцях, їх взагалі не було. Тоді молоді люди пересіли на сусідні місця... які, як виявилось згодом, теж були не їх...))
Ряд попереду довго був порожнім, я відразу зрозумів, що то були місця за запрошеннями... За 5 хвилин до початку зайшов Дебой та сів попереду мого крісла... попередньо привітавшись та перепитавши номер його місця) Я подумав: вечір вже цікавий)) Через кілька хвилин Депутат обласної ради Чигир запросив міського голову до себе ближче (на місце по запрошенню для Рижука, якого не буде. Такими словами депутат пояснив що місце біля нього сьогодні вільне). Так Дебой просидів в кріслі для Рижука до кінця вечора...

Відкрив вечір Петро Авраменко - ну що казати, самі знаєте - він грає неперевершено... Потім театрали виконували пісню-молитву за Україну (сидіти було складно, не звично під час молитви сидіти, коли ще пісня-молитва проходить скрізь тебе)...

Хвилини вручення почесних грамот були досить зайнятними. Нагородили багато кого: від артистів до відповідального за пожежну безпеку та техніка по сцені, що виявився імпазантним чоловіком, який слав усім глядачам поцілунки))) В дарунок від мера Драмтеатр отримав сертифікат на радіомікрофон. Я відразу згадав, як в минулому році такий дарував Зубко, але він приніс його в коробці та подарував Наталії Тимошкіной на сцені. В завершення офіційної частини згадали про мецената Коцюбко, який подарував працівникам дошку для фізичних вправ. Я не зміг стримати сміху, відразу згадав останню новину про "Коцюбко-головний захистник результатів виборів Зубко", а тут ще й він меценат... Очманіти можна...

Програма вечора була насичена цікавими піснями, сумно що більшість з них іноземною мовою (російські хіти 60-х, класичні композиції італійською та англійською), бо я палкий прихильник українських пісень, хоча буває спілкуюсь російською, а ще рік тому взагалі тільки російською й розмовляв. Треба відзначити і постановку самих номерів, вона була досить прогресивною - з глибокою музикою, прекрасними декораціями та костюмами. Впродовж усього дійства були уривки з різних вистав, глядачам було дуже цікаво, з яких саме (було б добре, коли б їх називали)...

Кульмінацією вечора було театралізоване весілля молодої пари з колективу нашого театру, що на здивування глядачів та радість колег сьогодні побралися...Бурхливі оплиски, вітання "гірко" та пісня "Алилуя любви" з рок-опери "Юнона та Авось"... Щасливі очі молодят...