Згідно з Указом Президента України №431/2007 від 21 травня 2007 року, щороку у третю неділю травня в Україні вшановують пам'ять жертв політичних репресій 1937–1938 років.

Напередодні, 16 травня у Житомирі відбувся мітинг-реквієм та покладання квітів до пам’ятного знаку, встановленому на місці поховання невинно страчених людей, закатованих під час репресій, відбулися у в районі провулку Путятинського.

«Ми проводимо чіткі паралелі між тими часами і сьогоденням. У 1918-1922 роках Україна була визнана світовим співтовариством, у тому числі і більшовицькою Росією, як незалежна держава. Але тим не менш на нашу країну було вчинено агресію більшовиків. Їх двічі виганяли з України, але вони поверталися – і ми тоді не відстояли свою незалежність. Протягом 1920-х років на території України відбулося п’ять тисяч селянських повстань проти більшовицької влади.

Регулярна армія отримала поразку у 1921-1922 роках. І з того часу до кінця 1920-х років велася народна війна проти окупанта. Щоб приборкати наш народ у 1932-му році окупанти влаштували голодомор: 6–10 мільйонів людей заморили найстрашнішою смертю. Але й цього виявилося замало, щоб поставити націю на коліна. І тому у 1930-х роках було продовжено розправу над народом. У результаті знищено фактично всю еліту – це і духовенство, і письменники, і культурні діячі, і адміністративні керівники, і генерали Збройних Сил. Але нація все ж таки відродилася. І в кінці цього страшного ХХ століття ми знову здобули незалежну державу. Нині перед нами стоїть схожий виклик. Зокрема сьогодні ми прощатимемося із загиблими у бою під Краматорському десантниками 95-ї аеромобільної бригади, котрі захищали нашу Батьківщину від російських окупантів на сході держави», – зазначив Сидір Кізін, виступаючи на мітингу.

Участь у жалобному мітингу також брали заступник Житомирського міського голови Олександр Бочковський, представники громадських організацій, інтелігенція, школярі. Біля пам’ятного хреста було відправлено панахиду.