30 травня голова облдержадміністрації Сидір Кізін взяв участь у святі останнього дзвоника у Великокоровинецькій загальноосвітній школі Чуднівського району.

У школі наразі навчається 227 учнів, з яких 18 є випускниками 11-го класу. Найкращі побажання на їхню адресу звучали у виступі директора школи Лесі Янківської, класного керівника, першої вчительки, першокласників. Школярі підготували для цього урочистого дня вірші, пісні, танці.

Щиро і тепло привітав випускників школи голова облдержадміністрації Сидір Кізін. «Перед вами розкривається широка дорога. Я вірю, що ви успішно складете всі іспити, оберете правильну професію і той напрямок у житті, який даватиме не тільки можливість утримувати себе і свою сім’ю, а й розвиватися», - сказав він.

Очільник області зауважив, що українська нація сьогодні, як ніколи, згуртована. Він висловив упевненість у тому, що українці зупинять ворога, який загрожує нам на східних кордонах, і їх очікує велике майбутнє. З Україною весь цивілізований світ. Життя країни вже незабаром буде зовсім іншим, набагато кращим.

У Великокоровинецькій школі приділяють особливу увагу родинно-сімейному, художньо-естетичному вихованню, впроваджують інформаційні технології. Школа пишається своїм комп’ютерним класом, куточком, де відтворений побут селян ХІХ - початку ХХ століття. Є своєрідна музейна кімната, де з особливим теплом зберігають документи і речі, пов’язані з історією школи, - старі випускні фото, шкільну форму, парту, приладдя.

«Ця школа особлива і має високий рівень навчання, - розповіла вчитель історії і керівник гуртка в’язання Ольга Овчар, яка працює тут з 1990 року. - У нас проходять предметні тижні, зокрема відбувся просто чудовий Шевченківський тиждень. Багато гуртків – музичний, танцювальний. Наші діти дуже люблять свою школу».

Для очільника області Сидора Кізіна було по-особливому хвилююче побувати у Великих Коровинцях, адже звідси походить його родина, тут, на вулиці Лісовій, стоїть батьківська хата, яку збудував його дідусь, а мати ходила до місцевої школи. Сам Сидір Васильович проводив у селі усі літні канікули і знає всі його околиці. Разом із дідом Антоном, який працював на місцевому цукровому заводі, ходив в ліс по гриби, з друзями обстежив усі навколишні ставки.

Свято останнього дзвоника, випускний вечір – це хвилювання, радість і одночасно смуток. Вчорашні школярі стоять на порозі самостійного життя. Хай воно буде щасливим, у вільній і оновленій Україні.