30-річний житель м. Овруча, що на Житомирщині, понад 6 років працював і проживав у Польщі. Коли почалося повномасштабне вторгнення рф до України, волонтерив та допомагав співвітчизникам, брав участь в акціях під посольством країни-агресора. Згодом повернувся додому та вирішив стати бійцем “Люті”.

У першу добу повномасштабного вторгнення, коли дізнався про прибуття співвітчизників до Варшави, Олександр кинувся їм допомагати.

“Написав на жилетці великими літерами «перекладач» і щодня був на вокзалі. Я швидко розібрався, де потрібно реєструватися та оформлювати документи, де є автобуси, щоб їхати у певних напрямках, де можна поїсти і відпочити тощо, тому навіть інші волонтери зверталися до мене, аби уточнити щось із цих питань”, — розповідає Олександр Германчук.

Також Олександр мав твердий намір стати до лав оборонців України, тому повернувся додому. Мав єдине бажання: аби його знання та вміння були використані найефективніше.



“Я за фахом інженер-будівельник, непогано розбираюся в техніці, працював зі складним обладнанням. Знаю кілька іноземних мов. Також служив за контрактом у Державній прикордонній службі України. Після повернення постійно переглядав інформацію про набір на службу”, — зазначив Олександр.

Оголошення про набір у бригаду «Лють» чоловік побачив у соцмережах. Одразу ж заповнив анкету і дуже швидко потрапив на співбесіду до майбутнього керівника. Далі – успішне проходження відбору та очікування навчань.

Окрім цього, Олександр має й особисте завдання.

“Спочатку звільню батьків дружини з окупації на Херсонщині. Хотілось би це особисто зробити, зайти до хати. Мама готує такий смачний борщ… А далі — підемо у наш Крим. Ми вмотивовані та готові виборювати нашу Незалежність. І саме зараз маємо шанси це зробити переконливо та назавжди”, — зауважив Олександр.