В українському суспільстві немає психологічної готовності до повноцінного функціонування ринку землі. Про це, перебуваючи у Новограді-Волинському, напередодні дня працівників сільського господарства сказав голова Верховної Ради Володимир Литвин.

Багато дискусій, які точаться з цього приводу, Володимир Литвин назвав безпредметними і непрофесійними. А існуючий стан речей охарактеризував наступним чином:


«Ті люди, які взяли землю в оренду і обробляють її, переважною мірою виступають проти введення ринку землі, позаяк їх влаштовує нинішній механізм використання землі. І водночас відбувається процес тіньової приватизації, тіньового переходу землі в приватну власність»


На думку голови парламенту, необхідно щоб люди зрозуміли, яку цінність вони мають, коли тримають в руках акт на приватну власність на землю.


Між тим, єдності у поглядах на запровадження ринку землі немає і у законодавців. Володимир Литвин вважає за необхідне розглянути та обговорити всі законопроекти з цього питання, а потім створити фахову групу, яка могла б узагальнити та доопрацювати пропозиції та підготувати документ до безпосереднього обговорення у сесійній залі. В той же час, до сьогоднішнього порядку денного вже включено розгляд урядового законопроекту, поінформував голова Верховної Ради.


До кінця поточного року в області планують повністю завершити роботи по первинному проведенню нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Інформація про це міститься на офіційному веб-сайті Головного управління Держкомзему у Житомирській області.


На сьогодні нормативну грошову оцінку земель населених пунктів проведено майже на 90 %.


«Проведення нормативної грошової оцінки земель дасть можливість врегулювати відносини при передачі землі у власність, спадщину, при даруванні, купівлі-продажу земельних ділянок та прав на них», – зазначає начальник відділу оцінки та ринку земель Головного управління Держкомзему у Житомирській області Василь Недашківський.


Також ці показники враховуватимуться при визначенні ставок земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва та розробці механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Очікується, що після проведення нормативної грошової оцінки надходження від плати за землю до місцевих бюджетів збільшаться, як мінімум, вдвічі.